Адміністративні правопорушення та адміністративна відповідальність за несплату страхових внесків

Органи Пенсійного фонду України застосовують стягнення до посадових осіб відповідно до ст. 165 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 16 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за порушення встановленого порядку та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, за несвоєчасне подання звітності до Пенсійного фонду.

Правопорушеннями визнаються такі дії: приховування (заниження) суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків; ухилення від реєстрації або несвоєчасна реєстрація платника страхових внесків в органах Пенсійного фонду України, неподання відомостей про обставини, що спричиняють зміни юридичного статусу страхувальника, порядку сплати ним страхових внесків; порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України і Накопичувального фонду; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, коштів Пенсійного фонду України і Накопичувального фонду або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності і відомостей, передбачених Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Вказані вище дії тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Слід звернути увагу на формулювання – “тягнуть за собою накладення штрафу”. Це означає, що за вчинення вищезгаданих дій, за наявності події і складу адміністративного правопорушення штраф має бути накладений без будь-яких винятків. Це і є відповіддю на деякі скарги правопорушників, які вважають, що орган Пенсійного фонду застосовує  адміністративні стягнення на власний розсуд. Таким чином, загальні засади притягнення до адміністративної відповідальності визначені не Пенсійним фондом України, а нормами КпАП України.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 12 квітня 2006 року № 4-6 визначено коло посадових осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення:

Право складання протоколів про адміністративні правопорушення зазначено в посадових інструкціях працівників.

При накладенні адміністративного штрафу, в залежності від виду правопорушення, необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, та відображати ці факти в описовій частині постанови про накладання адміністративного стягнення.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як за два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – два місяці з дня його виявлення. При складанні протоколу порушникові роз’яснюють його права і обов’язки, про що робиться відмітка у протоколі.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення; подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Таким чином, своєчасне сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час і місце розгляду справи є гарантією реалізації її прав.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем вчинення правопорушення в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа може розглядатися лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В процесі розгляду справи посадова особа, яка розглядає адміністративну справу, зобов’язана  з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, які пом’якшують або обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова про накладення штрафу є обов’язковою для виконання особою, щодо якої її винесено, і підлягає виконанню з моменту її винесення. При оскарженні або опротестуванні постанови, вона підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш, як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, де порушникові видається квитанція встановленого зразка, яка є документом суворої фінансової звітності.

Після перерахування суми штрафу порушник зобов’язаний надати квитанцію про його оплату або інший платіжний документ посадовій особі органів Фонду, яка вносить  відповідну відмітку про виконання постанови (вказує назву платіжного документу, що підтверджує сплату, його дату, номер і суму).

У разі несплати правопорушником штрафу у добровільному порядку в строк, зазначений вище, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
           
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.    

Постанова у справі про адміністративне правопорушення, винесена посадовою особою органу Фонду, є виконавчим документом, і державний виконавець, отримавши вищезазначену постанову, повинен здійснити всі необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в виконавчому документі, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Суми штрафів, накладених органами Пенсійного фонду України відповідно до ст. 165-1 КпАП України, сплачуються на рахунки відповідних органів Пенсійного фонду України і в подальшому спрямовуються на виплату пенсій.