Для стабільності реформи

Підвищення пенсійного віку є необхідним кроком для забезпечення стабільності пенсійної реформи, зазначається у звіті Європейського Союзу та Програми розвитку ООН під назвою «Демографічні та фінансові передумови пенсійної реформи в Україні: прогноз до 2050 року»

Сучасні демографічні тенденції в Україні та відкладення пенсійної реформи може призвести до негативних наслідків для пенсійної системи. Таку думку висловив, презентуючи звіт, постійний представник Програми розвитку ООН в Україні Олів’є Адам. Прогноз демографічної ситуації та її вплив на пенсійну систему в Україні є невтішним: кількість платників внесків до 2050 року зменшиться на 25%, а одержувачів пенсій стане більше на 8%.

Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки – проект, що фінансується Європейським Союзом, співфінансується та виконується програмою розвитку ООН в Україні, оприлюднив звіт про демографічні тенденції та їх вплив на фінансову стабільність пенсійної системи України.
Результати звіту свідчать про те, що підвищення пенсійного віку дасть змогу на довгий час послабити вплив демографічного тиску на пенсійну систему. За словами Олів’є Адама, підвищення віку виходу на пенсію є найкращим, якщо не єдиним варіантом запобігання руйнуванню пенсійної системи.

«Програма реформ Президента України визначає пенсійну реформу пріоритетом, однак усі політики та експерти добре розуміють, що більшість варіантів реформування є непопулярними на початку. Тому Аналітико-дорадчий центр Блакитної стрічки підготував відповідний звіт, який має на меті не лише проаналізувати необхідність підвищення пенсійного віку, але й пояснити громадянському суспільству, чому це необхідно», – зазначив доповідач, відзначивши, що ПРООН вітає наміри влади України провести пенсійну реформу, однак для того, щоб підтвердити її необхідність, ПРООН разом з Європейським Союзом провели вищеназване дослідження.

У той же час керівник Управління програм допомоги Представництва ЄС в Україні Лаура Гараняні наголосила, що реформа пенсійної системи потребує широкого громадського обговорення та вироблення спільного розуміння проблеми та способів її вирішення: «Враховуючи економічну та демографічну ситуацію, а також досвід ЄС, нова пенсійна система в Україні повинна заохочувати до більш тривалої праці, забезпечуючи додаткові пенсійні заощадження та краще співвідношення між пенсійними внесками та виплатами».
В Україні один з найвищих у Європі обсягів пенсійних видатків за співвідношенням з ВВП (понад 18% у 2009 році). На 2010 рік пенсійні видатки прогнозуються на рівні 17% від ВВП. Внаслідок виборчих перегонів підвищення пенсій в Україні набуло хаотичного, необґрунтованого і важко передбачуваного характеру. Пенсійні видатки зростають випереджаючими темпами всупереч економічній спроможності їх забезпечити.

Тенденції демографії

За існуючої проблеми демографічного старіння населення в Україні вже нині на 10 осіб працездатного віку припадає 4 особи пенсійного віку (60/55 років), а до 2050 року їх кількість наблизиться до 8 осіб. Ця ситуація ускладнюється поширенням неформальної зайнятості, внаслідок чого лише 75% загальної кількості зайнятого населення сплачують пенсійні внески. Нині на 10 платників пенсійних внесків в Україні припадає в середньому 9 пенсіонерів.
З такою тенденцією у 2025 році кількість платників внесків та пенсіонерів зрівняється, а до 2050 року кількість пенсіонерів перевищить кількість платників внесків на 25%. Це спричинить додатковий тиск на бюджет Пенсійного фонду та на Державний бюджет України.
Дослідження виявило, що за умови збереження існуючої системи дефіцит власних надходжень до Пенсійного фонду України становитиме 12% у 2025 році та 30% у 2050 році. За такої ситуації неможливо буде утримати основні показники пенсійної системи на поточному рівні, зокрема, співвідношення середньої пенсії та заробітної плати, розмір бюджетних дотацій до Пенсійного фонду України та розмір внесків. В таких умовах українське суспільство постає перед питанням: як підтримувати фінансову спроможність пенсійної системи?

Антикризовий сценарій

Серед можливих варіантів забезпечення стабільності пенсійної системи – підвищення розміру пенсійного внеску для працівників та/або роботодавців, збільшення дотацій з бюджету або запровадження додаткових податків; зниження розмірів пенсій порівняно з доходами працюючого населення, а також підвищення пенсійного віку.

Підвищення розміру внеску для всіх категорій платників неможливе, оскільки він сьогодні і так дуже високий (навіть порівняно з іншими країнами світу). Збільшення дотацій з бюджету неможливе, адже вони витіснять інші програми економічного та соціального розвитку у сфері охорони здоров’я, освіти, інфраструктури, безпеки тощо. Якщо ж не збільшується розмір внесків та дотацій, існуюче співвідношення пенсії та заробітної плати знизиться з 40% у 2009 році до 28% у 2050 році.

Підвищення пенсійного віку є найімовірнішим варіантом забезпечення стабілізації пенсійної системи. Ефект від нього відчутний одразу після запровадження і тому цей захід набуває особливого значення в період кризи. Відмінністю підвищення віку від інших заходів є простота реалізації та мінімальний організаційний супровід.

Підвищувати пенсійний вік можна на основі різних підходів, однак найбільш ефективним є «антикризовий» сценарій – підвищення віку виходу на пенсію до 65 років одночасно для чоловіків і для жінок, але поступово: щороку на 6 місяців. Навантаження на платників внесків у 2011-2020 рр. знизиться до 2020 р. до 77% (проти сучасних 88%). У 2020-2030 рр. воно зросте до 80%, однак до теперішнього співвідношення система повернеться у 2043 році.
Відповідно до 2-етапного сценарію підвищення віку до 65 років, ефект значно менший у 2011-2030 рр., однак у наступному періоді ефект сценаріїв вирівнюється.

Жінки в Україні працюють менше, ніж жінки у інших країнах, а перебувають на пенсії довше. Вони утримують світовий рекорд зі співвідношення періоду перебування на пенсії та періоду праці на неї: 7,1 років перебування на пенсії в розрахунку на 10 років праці, коли в інших країнах це 5,8 років (Велика Британія), 4,9 (Угорщина), 4,6 (Німеччина), 6,2 (Італія), 5,5 (Польща).

Однак підвищення пенсійного віку тільки для жінок на 5 років дасть змогу утримати навантаження пенсіонерів на платників внесків на існуючому рівні лише до 2021 року (87%). Таким чином, підвищення віку для обох статей до 65 років, як це зробили і багато інших країн світу, є найбільш раціональним для утримання стабільності системи та запобігання її банкрутству.

Директор Аналітично-дорадчого центру Блакитної стрічки ЄС/ПРООН Марчін Свєнчіцкі наголосив: «Пенсійна система вже зараз у кризовому стані, а з огляду на демографічні тенденції ситуація погіршуватиметься з кожним роком. У 2025 році кількість пенсіонерів перевищить кількість тих, хто сплачуватиме внески до Пенсійного фонду. Ми підтримуємо варіант поступового підвищення пенсійного віку, що дозволить захистити пенсіонерів зараз і в майбутньому».

У європейських країнах звичайний вік переходу від працездатного до пенсійного періодів життя становить 62-65 років. У більшості країн постсоціалістичного простору упродовж 1989-2006 рр. пенсійний вік був у середньому підвищений на 1,5-5 років. Серед країн СНД лише Білорусь, Російська Федерація, Узбекистан та Україна залишили пенсійний вік незмінним (55 для жінок та 60 років для чоловіків).

Зазвичай основними перепонами підвищенню пенсійного віку в Україні називають низькі показники очікуваної тривалості життя та загострення ситуації на ринку праці. Однак підвищення пенсійного віку не призведе до істотного зростання безробіття, а продовження періоду зайнятості працівників у похилому віці значно не вплине на можливості працевлаштування молоді.

Що стосується значного відставання України від європейських країн за показниками очікуваної тривалості життя, то вони не можуть слугувати обґрунтуванням існуючої межі пенсійного віку: у жінок очікувана тривалість життя при народженні майже на 12 років довша, ніж у чоловіків, однак на пенсію вони йдуть на 5 років раніше.

Відтермінування запропонованої пенсійної реформи може призвести до серйозних економічних втрат та зашкодити майбутнім поколінням українців, наголошується у звіті. ПРООН підкреслює, що питання реформування пенсійної системи й збільшення пенсійного віку – хоч і непопулярний шлях, однак ним нині проходять практично всі країни Європи.

Довідка

Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки є незалежною інституцією, що в своїй роботі керується принципами вільної та демократичної ринкової економіки. Діяльність Центру спрямована на мобілізацію потенціалу і об’єднання зусиль широкого кола національних та міжнародних партнерів для підтримки ринкових реформ та розвитку людини в Україні.
Центр підтримує процеси формулювання та впровадження політики шляхом надання високоякісних аналітичних та дорадчих послуг та розширення публічного діалогу з ключових економічних та соціальних питань. Він працює у чотирьох тематичних напрямах: міжнародна інтеграція, фіскальна політика, розвиток приватного сектору, розвиток сільської місцевості та аграрна політика.

Програма розвитку ООН є глобальною мережею Організації Об’єднаних Націй в галузі розвитку, організацією, яка виступає за позитивні зміни та надає країнам доступ до джерел знань, досвіду та ресурсів задля допомоги людям в усьому світі будувати краще життя. Співпрацює з 166 країнами світу, допомагаючи їм знаходити власні шляхи розв’язання глобальних та національних проблем в галузі людського розвитку.

Олена БИЛІНА