До 70-річчя Чернівецької області. Сторожинець.

Сторожинець належить до того історичного ареалу області, який має багатовікову історію, славне історичне минуле, є зразком мультинаціональної  культури різних народів краю. Це один із давніх населених пунктів Буковини і один з наймолодших міст Чернівецької області. В 2010р. місто відсвяткувало поважну дату – 562-річчя від часу першої писемної згадки.

Сторожинець – місто районного підпорядкування, адміністративний центр  Сторожинецького району, Чернівецької області. Розташований на лівому березі ріки Серету, біля підніжжя Карпат, за 20 км на південний захід від столиці краю Чернівців та 35 км від державного кордону,  є одним з найгарніших куточків Буковинського краю. Відомий своєю природою, працелюбними людьми, численними храмами юними талантами, особистостями, культурними здобутками. Відомий також як важливий економічний центр завдяки підприємствам харчової та деревообробної промисловості.

Наданий перелік основних об’єктів історико-архітектурної спадщини переслідує одну ціль – залучення суспільства до вивчення історичної спадщини власного народу, держави в цілому, становлення повноцінного громадянського суспільства, розвиненої нації.  

Сторожинець займає вкрай вигідне географічне положення. Місто знаходиться на залізничній лінії Чернівці – Глибока – Сторожинець – Берегомет з відгалуженням з Карапчева на Чудей - Красноїльськ. Місто перетинають найважливіші шосейні шляхи Чернівці – Сторожинець – Красноїльськ, Глибока – Сторожинець – Вижниця та Кіцмань – Дубівці – Сторожинець, розвинута мережа автошляхів між районним центром та населеними пунктами. Через місто протікає річка Серет.

Процвітаючий розвиток Сторожинця був перерваний початком І світової війни. Перший раз армійські підрозділи російської армії вступили у місто 12 вересня 1914р. і перебували в ньому до 20 жовтня. Вдруге росіяни зайняли місто в листопаді і перебували в ньому до лютого 1915р. Втретє прихід російських військ супроводжувався відомим «Брусиловським проривом» в червні 1916р. і тривав до серпня 1917р. Під час Першої світової війни через місто в 1917р. проїжджав німецький кайзер Вільгельм ІІ та Свен Хедін. З серпня 1917р. Сторожинець  опинився під скіпетром австро-угорських військ.  По закінченню війни, в листопаді 1918р. територію Сторожинця та Буковинського краю окупували румунські війська. У той час одним з ідеологів приєднання Буковини в 1918р. до Королівської Румунії виступив відомий громадсько-політичний діяч зі Сторожинця Янку Флондор (1865-1924рр.). У складі нової держави край та місто перебували до червня 1940р.

28 червня 1940р. румунська влада змінилася на радянську, а та в свою чергу 5 липня 1941р. знову на румунську. Остаточно Сторожинець змінив своїх «господарів» 30 березня 1944р. Тоді місто було визволено військами 24-ї стрілецької Самаро-Ульяновської Залізної дивізії (командир-генерал-майор Ф.А.Прохоров) та 40-ї гвардійської танкової бригади (командир-полковник С.А.Кошелев), які входили  до складу 11-го гвардійського Прикарпатського танкового корпусу (командир-генерал-лейтенант танкових військ А.Л.Гетьман). У визволенні Сторожинця  відзначилися танкісти на чолі з двічі Героєм Радянського Союзу І.Н.Бойко: Г.П.Карюкін,  М.В.Чугунін та Ф.П.Кривенко, яким було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Сьогодні при в’їзді в місто можна побачити пам’ятник радянським танкістам. 

В 1991р. громада та місто ввійшли в нову історичну епоху:  сторожинчани від щирого серця привітали утворення Української суверенної демократичної держави.

Сторожинець – це також важливий духовний осередок. Кожна релігійна громада міста має храм, у якому здійснюється служба. Прихожани кожної релігійної громади свято дотримуються своїх звичаїв та традицій .

У Сторожинці певною мірою збережена планувальна структура міста періоду Австро-Угорщини, значною мірою відображена провінційна архітектура кінця XIX – першої третини XX ст. у різних стильових варіантах.

Місто добре знають не лише на Буковині, а й далеко за межами рідного краю. Його вихідців можна знайти в Польщі, Румунії, Австрії, Німеччині, Ізраїлі, США, Канаді, Російській Федерації. Всі вони з хвилюванням у серці згадують багатонаціональне містечко, де всі розуміли і допомагали один одному у скрутну хвилину. Відомо, на протязі останніх двох століть у місті побували відомі державні, політичні, релігійні та військові діячі, письменники, митці. Залишилися спогади, у яких йдеться про природу, клімат, людей, історичне минуле рідного міста.

Попри господарський, просвітницький, ліберальний, толерантний, розвиток поліетнічного Сторожинця важливе значення мали місце приїзди до міста багатьох видатних громадсько-політичних та літературних діячів краю: В.Стефаника (1871-1936рр., український новеліст ), Н.Кобринської (1855-1920рр., прозаїк, публіцист, дослідниця фольклору, літературознавець),  О.Кобилянської (1863-1942рр., «буковинська горлиця»), Ю.Федьковича (1834-1888рр.).

Андрій Дєєв, заступник начальника управління Пенсійного фонду України в  Сторожинецькому районі